Фразеологізми як засоби інформаційної війни в російському виданні «Аргументы и факты» (лютий–квітень 2014 р.)

Автор(и)

  • Оксана Тур Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Ключові слова:

фразеологічний зворот, трансформація фразеологізмів, «Аргументы и факты».

Анотація

Проаналізовано фразеологізми у публікаціях російського тижневика «Аргументы и факты» за лютий–квітень 2014 р. Розглянуто фразеологізми різних видів, що сприяє виявленню особливості їх актуалізації, модифікацію, комунікативну та прагматичну спрямованість.

Біографія автора

Оксана Тур, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Доцент, канд. філол. наук

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-10-13

Як цитувати

Тур, О. (2014). Фразеологізми як засоби інформаційної війни в російському виданні «Аргументы и факты» (лютий–квітень 2014 р.). Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, (6(22), 311–318. вилучено із https://zapysky-lnnb.lnnb.lviv.ua/article/view/405

Номер

№ 6(22) (2014): Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника

Розділ

Книгознавство. Пресознавство. Історія видавничої справи

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Оксана Тур

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).