Феофіл Дунаєвський — переписувач і оздоблювач кириличних книг

Автор(и)

  • Марія Кольбух Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника

Ключові слова:

кирилична рукописна книга, колофон, книжкова гравюра, Домашівський монастир, Загорівський монастир, Львівське Успенське братство.

Анотація

Встановлено перелік рукописних книг, які у кінці XVII ст. — 1710-х рр. переписав ієромонах Домашівського монастиря Феофіл Дунаєвський. Охарактеризовано їх репертуар, художнє оздоблення, оправу та зміст післямов до них авторства Ф. Дунаєвського.

Біографія автора

Марія Кольбух, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника

Науковий співробітник відділу рукописів, канд. іст. наук

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-12-28

Як цитувати

Кольбух, М. (2012). Феофіл Дунаєвський — переписувач і оздоблювач кириличних книг. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, (4(20), 286–307. вилучено із https://zapysky-lnnb.lnnb.lviv.ua/article/view/468

Номер

№ 4(20) (2012): Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника

Розділ

Джерелознавчі студії. Розкриття фондів

Ліцензія

Авторське право (c) 2012 Марія Кольбух

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).