Віктор Приходько і його місце в інформаційному полі періоду Другої світової війни
Ключові слова:
Віктор Приходько, Друга світова війна, україномовна періодика, пресова агенція, українська еміграція.Анотація
У статті вивчається досі невідомий в історії періодики Другої світової війни механізм взаємодії українських видавничих структур і десятків газет, спрямований на забезпечення добротного контенту видань, їх виведення поза офіційно насаджувані шаблони та встановлення глибшого зворотного зв’язку із безпосереднім читацьким оточенням. Автор проекту — Віктор Приходько — втілював концепцію формування спільного для населення окупованих територій інформаційного поля, яке за посередництвом текстів гуманітарного, просвітницького характеру мало на меті викорінення впливу більшовицького ідеологічного наративу. Персональний доробок Приходька, здебільшого оприлюднений у щоденній газеті «Краківські вісті», репрезентують огляди подій в Україні, проблемні статті (насамперед про роль і ефективність еліт в умовах еміграції), щоденникові записи, мемуарні тексти. Значна частина публікацій прив’язана до історичного досвіду Центральної ради і радянської українізації 1920–1930-х років, що під час війни, на думку автора, міг придатися українському суспільству в розв’язанні насущних управлінських і гуманітарних завдань.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Лариса Головата

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).





