Шарж у системі зображальних жанрів сатиричної

Автор(и)

  • Наталія Зикун Національний університет державної податкової служби України

Ключові слова:

зображальний сатиричний жанр, карикатура, шарж.

Анотація

Досліджується шарж як елемент системи зображальних сатиричних жанрів у контексті посилення тенденції візуалізації друкованих ЗМІ. Доводиться генетичний зв’язок із карикатурою як публіцистичним жанром, побудованим на викривленні об’єкта відображення з метою його викриття. Встановлюються функції шаржових публікацій і особливий характер публіцистичності.

Біографія автора

Наталія Зикун, Національний університет державної податкової служби України

Завідувач кафедри української словесності та культури, канд. філол. наук, доцент

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-08-04

Як цитувати

Зикун, Н. (2015). Шарж у системі зображальних жанрів сатиричної. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, (7(23), 474–483. вилучено із https://zapysky-lnnb.lnnb.lviv.ua/article/view/372

Номер

№ 7(23) (2015): Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника

Розділ

Книгознавство. Пресознавство. Історія видавничої справи

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Наталія Зикун

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).