Альманахова література Буковини тоталітарної доби (40–60‑ті роки XX ст.): організація, редакційна політика, проблематика

Анотація

Стаття написана на основі досі не залучених до наукового обігу архівних документів Чернівецької області, матеріалів колекцій місцевих газет, що виходили в світ у Чернівцях у 40–60-х роках ХХ ст. Вони дають змогу з’ясувати ціль, мету, завдання правлячої більшовицької партії щодо заснування альманахових видань як першого етапу ствердження нової за формою і змістом літератури соціалістичного реалізму у специфічному історичному анклаві українців – Північній Буковині, приєднаній до радянської України 1940 року.

Йдеться про чотири альманахи – «Вільна Буковина», «Буковинський Кобзар», «Сонце над Карпатами», «Радянська Буковина». Різні за періодичністю, тематикою, оформленням, але з однаковим призначенням: сприяти формуванню комуністичної свідомості читачів, виявляти й підтримувати місцеві літературні таланти, спрямовувати їхню творчість у потрібному правлячій партії руслі.

У центрі обсервації автора – комплекс питань, пов’язаних із заснуванням, редакційною політикою, художньо-технічними характеристиками та головними проблемно-тематичними напрямами публікацій.

Наклади альманахів становили від 2 («Буковинський Кобзар») до 8 тис. примірників («Радянська Буковина»). Обсяги також нестабільні – від 72 до 276 сторінок. Різною була періодичність виходу в світ та час існування альманахів. Якщо випуски «Буковинського Кобзаря» та «Сонця над Карпатами» були одиничними, а «Вільної Буковини» вийшло лише три числа, то «Радянської Буковини» – сім. За винятком 1955 року, останній стабільно виходив щороку від 1954 до 1960 року включно.

Відмітна особливість змісту: значна кількість передруків із обласної газети, до того ж застарілих у часі. Це має два пояснення: або в засновників змінювалися орієнтири з літературно-художнього на суспільно-політичне видання, або якість запропонованих до друку літературних творів учасників літературної студії явно не задовольняла тих, хто замовляв у тих талантів потрібні владі теми.

Поява кожного альманаху, також кожного його нового випуску приурочувалася, за незначним винятком, певній даті червоного календаря радянської історії Буковини. Винятком є «Буковинський Кобзар», який побачив світ 1940 року з нагоди 110-ї річниці Ю. Федьковича, та третє число «Радянської Буковини» (1956) – до 100-річчя Івана Франка. Відповідно інші політичні дати формували тематику публікацій.

Низка публікацій має непересічну цінність для історії національної культури: першодруки творів знакових письменників і митців краю або архівних документів про їх життя й діяльність (Ольга Кобилянська, Ю. Федькович, С. Воробкевич) та щорічна літературно-мистецька хроніка, за якою можна відстежити повноту й особливості розвою в краї літератури, культури, мистецтва.

З усіх буковинських альманахів цього періоду історія побутування «Буковинського Кобзаря» є найбільш загадковою і драматичною. Незабаром після виходу в світ увесь наклад конфіскувала влада. Відтоді інформація про наявність збереженого на Буковині єдиного примірника не з’являлася ніде у відкритих каталогах за останні тридцять літ української незалежності. Рідкісне явище в пострадянському бібліографуванні. У статті детально проаналізовано причини та наслідки заборони владою цього альманаху.